[b]С[/b]ходить сонце край долини,
[b]В[/b]ітер шепче до калини
[b]І[/b] тихенько ніжні віти
[b]Т[/b]ріпотять, немовби діти.
[b]А[/b] ось, поряд ще вербиця -
[b]Є[/b] краса та білолиця
[b]І[/b] свої розкішні коси
[b]В[/b]мить схилила в милі роси.
[b]Н[/b]апилась води й сміється,
[b]О[/b]сінь ходить вже здається,
[b]В[/b]альс готується осінній,
[b]О[/b]беріг - в її творінні.
[b]М[/b]ерехтять, як зорі квіти,
[b]У[/b] садах схилились віти,
[b]Д[/b]ивовижно, мов у раї -
[b]Н[/b]ам дарують урожаї.
[b]І[/b] смакуєм груші, сливи,
[b]В[/b]еселять дари грайливі,
[b]С[/b]вітло падає барвисте,
[b]Я[/b]к кружляти славно в листі.
[b]Д[/b]ивний спів - чарівні ноти,
[b]У[/b] житті краса, турботи,
[b]Ш[/b]арм осінній знову в моді,
[b]А[/b]ж виблискує в природі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик