А десь пороги близились навстріч.
Тепер на них ти дивишся із висі.
У вирі переплетених сторіч
Немов нізвідкіля вони взялися.
То сатанинські сили потойбІч
Зібрали зло незнане, небувале.
І човники пусті колише ніч -
З них ангели за хмари повтікали.
І сльози, мамо, стогін, гнів і біль,
І горе виглядає звідусіль...
Тепер здається вся Земля крихкою.
Лиш іноді в безсонні промайне,
Як ти торкала солодко мене
Колись в дитинстві теплою рукою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2023
автор: Горова Л.