Осінь у гості зове

Багрянцем  гарячим  і  зоолотом
Кружляє  і  падає  лист.
І  я  зупинюся  здивовано,
Хоч  знаю  вже  осені  хист.

Вона  знов  чаклує  над  фарбами,
Малює  чудовий  пейзаж,
Червоними  сяє  коралями
Калинонька  котрий  вже  раз.

Вітрець  повіва  прохолодою
І  бабине  літо  пливе,
Прикрашене  перлами-росами.
Це  осінь  у  гості  зове.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський