ТРИ ГРАЦІЇ

[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTDPAL7h7d4GtCej6VUkvJ6m3dF3YGbi7SOFYT7AOo-T4aoYIsf[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS6HmFpYq9gzARuxxci-XMRGzNwm98yw5aHtraLW5aWgi8ynbXk[/img][img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS0_tlLNYMAbavMRS3wRFMDoY2erwnZrWlRtcKQ0fJymcWug2Rm[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ3q_9AiPscpz4Hv43ntirkriz2vI4vUZeKFXjkqQd9fvLsjeQH[/img][img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQHpfQqCazGrSu-1RbB7_LTFZ59rArCCRO335D5MBhMNzFyGieO[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTL_-94PWrnOrmbexbQg6noS3_51XsGF9OzCGMPM6W4phApcRGp[/img][img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRwDPMtpOXBeAG2GDNU4AetasnaJYKSOA251BAts23jq4BhU-_2[/img][img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSnOXeP5lPLCZ19qAMeIgDGFrxyNgHgSwsBQE1W69yn201AHuis[/img]

В  1959  році  до  Москви
прилітали  моделі  від
Діора  для  показу  мод.  
А  потім  влаштували  
прогулянку  на  москві  

Три  грації  гуляли  по  Москві,  
Столиця  дивувалась  граціям.  
Якась  іншопланетна  нація  
З'явилася  зненацька  візаві.  

На  хвильку  прочинилася  "завіса",-
І  залетіли  сяючі  зірки  
З  далекої  галактики  первісної,  
А  там  життя,  і  все  там  навпаки.  

З  якого  це  сузір'я  екіпаж,  -
Місцеве  плем'я  вилупило  беньки  -
По  вулицях  і    вільно  отак  швендяють  
Чарівні  привиди,  -  фантом,  міраж?  

І  в  головах  у  всіх  переворот,  -
І  звідки  ці  з'явилися  опудала?  
Упали  з  неба  і  шукають  Гудвіна?  
І  хочуть  збунтувати  весь  народ?  

Оголене  відверто  дещо  в  них,  
У  шляпах  чудернацьких,  як  поганки.  
Оце  події  із  самого  ранку,  -
Та  хто  ж  дозволив  випустить  таких.  

Моделі  прилетіли  від  Діора,  
На  фей  що  схожі,  -  чарівних  комах.  
Навколо  них  кружляла  ціла  свора
Здивованих  місцевих  сіромах.  

І  запахом  якимсь  було  наповнене  
Повітря,  до  нестерпності  під  час.  
І  погляди  ліпились  до  оголених  
Плечей  і  рук,  і  сяючих  прикрас.  

Юрба  дивилась  з  захватом  й  осудою:
А  що  за  шествіє  небачене  таке!  
І  кашляла  юрба,  мов  від  простуди.
Давно  пора  вже  слать  комюніке!  

А  чим  же  закінчився  той  вояж?  
Мовчання  тільки,  до  сьогодні  аж.  
Учився  Світ  робити  макіяж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: Рунельо Вахейко