N.V.
Чорна туга тебе огортає
і печаль в узголів'ї стоїть,
всяк додому весь час повертає
і думками важкими роїть.
Осоружна бридка чужина —
чужі звичаї, мова чужа...
рідний край у душі ожива,
але з ним розділяє межа.
Ця межа пролягла через серце
і розкраяла навпіл його,
там далеко у страшному герці
б'ються вої* для щастя твого.
Стисни волю свою у кулак,
тугу чорну від себе гони,
помолися за наших вояк —
Перемогу здобудуть вони.
Ти повернешся звідси додому,
рідний край від війни оживе,
ти тоді заживеш по новому,
чорна туга у даль відпливе.
Вона зникне в Німецьких туманах
і розтане в холодних дощах,
розчарує тебе у обманах…
вбачу щастя у тебе в очах.
* Во́ї (або ратники) — категорія військ у Київській Русі. На відміну від дружини
яка була постійним військом князя, вої набиралися з вільних селян і містян .
21.08.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2023
автор: Микола Коржик