ОБІРВАНІ МРІЇ
Софійка, як завжди, весела
По справам з мамою пішла.
Вона вже мріяла про школу.
Готова до навчань була.
Уміла гарно малювати.
Любила слухати вірші.
Хотіла так багато знати.
Дійти в науці до вершин.
Обличчя посмішкою вкрито.
І радість на її очах...
Та мить одна...і все розбито...
Чернігів...взрив... О Боже! Жах!
Така омріяна дитина.
Дарунок світлий для батьків...
Упала мати на коліна...
- О донечко, біда відкіль?!
Забрали в донечки рашисти
Всі мрії, радісне життя.
Коли ж то вас знесе нечиста?!
І чим завадило дитя!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук