Крадеться осінь непомітно,
Сховавшись за старі дуби,
Ромашкове ж барвисте літо
Іще приходить у сади.
Але увечері прозябши,
Жовтавим листячком тремтить,
Відходить, із собою взявши
Неба бездонного блакить.
Запах суниць теж забирає,
Ховає журавлиний ключ,
Сестричку-осінь привітає
І вируша в далеку путь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський