Далекий глухо обізвався дзвін.
Дзвенить, неначе із того світу.
Скликає для чого, кого - живих!
Чи, може, журиться над чим-то він7
Геть обпікає душу знову нам.
Неспокій знано говорить його...
- Планету заливає кров одна.
...Війна, розруха, тривоги голос
Без тих, хто віддалив себе від нас.
У час війни з розмахом грабує.
Боргів в країні безліч - зради знак.
В запасі все... Втечуть коли-небудь!
Таким світ потрібний для наживи.
-Я говорити мушу без кінця.
Для них ми засіб напружених жил.
Релігіозність смерті - без лиця.
Одурених час устиг оплести.
Безодня давить на розум людський,
Тож продали люди гадки святі,
Забули про наших предків кістки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: Маг Грінчук