«Горе від розуму»

Загнали  обставини  «хіміка»  в  кут.
Рабом  щоб  не  стати,  залежним,
Подумав  –  мастак  він  до  різних  отрут.
В  дослідженнях  досвід  належний.
Як  все  розпочати  наразі  вже  знав.
Згадав  лотерейні  білети.
Знання  треба  й  спритність,  не  ловлячи  гав,
Отримати  виграш  на  злеті.
В  оману  він  вводив  нечесних  людей.
Потрапив  в  гніздо  до  бандитів,
Яких  зацікавила  легкість  грошей
В  спроможності  їм  підсобити.
Таланти  у  хлопця  до  деяких  справ.  
Він  «профі»  високого  класу.
Шкодá,  тільки  тесть  все  його  попрікав:
«Живеш  на  копійки,  невдахо!»
Тому  цей  протест  формувався  давно.
Йому  не  байдужа  дружина.
Упевнений:  гроші  знайдé  все  одно!
Малює  в  уяві  картину.
Для  жінки  коханої  здатен  на  все.
Важливі  врахує  деталі.
За  гратами  обрану  долю  несе.
Для  втечі  все  зробить  надалі.
…Фінал  сумнозвісний,  банальний  розклад.
Про  «оперів»  мова  окрема.
Їх  дії  рішучі  та  якісний  склад
Цьому  посприяли,  напевне.
Трагедія  сталась  на  наших  очах.
Смертельні  для  кривдників  дози.
А  доля  юнацька  зруйнована  –  жах!
В  злочинному  напрямі  розум.
…Повчальна  історія:  як  обійти
Жагý  прибуткової  миті???
Не  буде  вже  іншої  в  нього  мети  –
Довічне  ув’язнення  світить.
***
Химерні  надії,  блукаючі  очі.
До  власного  знищення  навіть  охочі.
«Від  розуму  –  горе»,  в  класичному  стилі…
Закреслені  злочином  бажані  цілі.

26.07.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2023
автор: Вікторія Лимар