Моя Україна – це хліб на полях...
Це воля від предків могутня...
Моя Україна – це зоряний шлях,
що долю веде у майбутнє...
Моя Україна – це мови плаї...
це квіти, кульбабка та сонях!
Моя Україна – це мами пісні...
горнятко тепла у долонях...
Цілющий медок добавляє всім літ...
В чай з м’яти меліси натрyсиш...
Cyниці листочки та липовий цвіт
відновлюють зморену душу...
Червона калина на серце лягла...
краса вишиванки-сорочки...
Колись ще бабуся стелила талан –
в нитках кольорових рядочки...
Тут всюди розкинулась божа краса...
Ти дбаєш про кожну стеблинку!
Дивують раптово когось небеса -
Лелека приносить дитинку!..
Нехай не торкнуться жорстокі вітри
мого заповітного краю!
Хай щастя навічно тут буде цвісти!
І мрії до неба злітають...
З віками не зникне любов у людей
до рідної Батьківщини...
Нехай кожен шлях нас додому веде!
- Твоїх діточок, Україно...
2.08.2023 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2023
автор: Любов Вишневецька