Ти розбуди мене
посеред ночі,
Спитай мене – хто я і де…
Я відповім –
я там де серце хоче
і де воно колись буде…
Я там, де старий замок,
де камінне ядро Поділля
І все святе його довкілля,
Де Біла зачекалася мене,
Де слід остиглий на камінні…
... а то все доля
якось не туди
веде стежками тління...
Не вічний я,
та прагну вічного торкнутись,
Бо кров до крові мусить повернутись,
щоб злитись і навік забутись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2023
автор: Ivan Kushnir-Adeline