Втомилась

Біль.  Сльози.  Відчай.
Втомилась.
Війна  кромсає  серця.
В  тривогах  я  загубилася.
Не  бачу,  бляха,  кінця...
Перерви  менші  за  страхи,
Тож  дихаю  через  раз.
Не  вистачає  відваги
Не  нервувати  за  нас.
Не  хвилюватись  за  тебе.
Хоч  не  поїхати  б  дахом,
Бо  хіба  ж  можна  чи  треба
Весь  час,  окутаній  жахом,
Вдивлятись  в  сука-новини,
Де  кожен  день  гинуть  люди,
Й  молитися  без  зупину,
Щоб  Бог  беріг  тебе  всюди!
Пробач,  коханий,  за  зриви...
Та  я  без  тебе  не  зможу.
Тому  і  сліз  просто  зливи...
Тому  і  ангелів  прошу
Тримати  міцно  за  руку,
Оберігати  щомиті....
Бо  я  без  тебе  не  зможу...
Ти  маєш  вижити!  Жити!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина