Захотів Рак женитися та й став вибирати… Чи то Жабку,
чи Ластівку за дружину взяти?
Ластівка у небо лине, з ним жити не стане. Така вільна та
красива на нього й не гляне. Жабка товста, вирячката. Бу-
дуть всі сміятись.
Тут згадав ще Рак про Щуку, та й став придивлятись. Є во-
на прудка й весела, гарну має вроду. До того ж його сусід-
ка, як він любить воду.
Про свій намір сказав Щуці, та довго мовчала. Сама дав-
но чоловіка вона вибирала.
Знала Щука – Рак клешнятий їй зовсім не пара. Все ж, на ди-
во, погодилась, Ракові сказала: « Буду тобі за дружину. Ди-
вись, щоб був вірним. Та ще хочу, кожен день щоб був у ме-
не вільним.»
Зрозумів Рак – працювати Щука й дня не стане. Зате, як
приємно буде, як на неї гляне. Бо ж струнка, у модній сукні,
Очі два карати. Де ж такої ще красуні йому пошукати?
Було гарно все спочатку, Щука догоджала. Але згодом то-
го Рака у корчі загнала. Став він рідко виходити. Як про Щу-
ку чує, тоді задом наперед він чомусь мандрує.
А вона тим часом, гляньте, воду розсікає. Плаває собі, де хо-
че та ще й всіх лякає. Як захоче, може й з’їсти кого зловить,
Щука.
Чи не тому, що шлюб з Раком є й для неї мука?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2023
автор: Надія Башинська