***
Розхитається море трав -
серед червня буяють грози.
Напишу тобі знов листа:
засмість слова - нестримні сльози.
Прочитаєш його на смак.
Розцілуєш мої печалі.
Серед червня - усе навспак,
і не знати, як буде далі.
І не знати, які громи
закладатимуть вуха й душі.
І якими насправді ми
новоявимось в цім насущі.
Серед цих невгамовних гроз,
серед трав, що згубили стрими...
Головне - не пробігти повз
щось важливе, але незриме.
24.06.23 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Леся Геник