Колись встидається москаль за брата.
Найнявся убивати той жінок.
За немовляти смерть рублем оплата.
Прокляття наздогнали. Впав і здох.
В степах широких вольних українських
Смердить наємець мухам на банкет.
Цей виродок, він навіть не груз двісті.
На ніц не годний вбивця-імпотент.
Його зродила мара зла, не мати.
Сам сатана мерзоту цю створив.
Колись москаль встидається за брата.
Я вірю в еволюцію тварин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Пісаренчиха