До обстрілів звикають люди,
Гудків пронизливих сирен,
До стін повалених повсюди
Та нових вибухів щодень,
До того, що над головою
Летить ракета чи шахед,
Що смерть несе комусь з собою -
Якщо не зіб’ють наперед;
Новин жахаючих з екрану
Та статистичний з фронту звіт:
Прессекретар щодень з Генштабу
Озвучує його в ефір;
До переповнених шпиталів,
Людських протезів та візків,
До тих смертей – уже захмарних,
Й оскалу клятих москалів.
Усе це лють тамує в серці,
Карбує в пам'яті все зло –
У кулаку стиснувши пальці
Розіб’єм диявольське кубло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2023
автор: Ольга Калина