землі – земля
вогню – вогонь
а людям
віддати все що ті дали
сповна
змішати фарби спліну і абсурду
не сум’яття на полотні
весна
ось-ось проклюнеться величне диво
проб’є молочний пагін сиплий ґрунт
із цибулинки
що була зарила
тюльпан прорветься
смерті вчинить бунт
то радість розплескалась щебетанням
поглянь-но всесвіт
я як ти
творець
розквітнуть викликом дзвінким тюльпани
шал кольорів дотягнеться сердець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: Пісаренчиха