.
Приходить до мене ліскулька,
коли місяць зорі пряде,
Про те, що буденно для неї
вона теревені веде.
Про те, що дозріла малина,
що їсть на обід саранчу,
Про те, що на стеблах ожини
гойдалася вдень досхочу.
— Оце вже вигадуєш явно,
бо знаю, що любиш в теплі
На яблуньці посеред саду
удень спати міцно в дуплі.
— Можливо, мені це й наснилось.
Насмішки свої припини.
Звичайно, що в час коли спиться
ліскульки теж дивляться сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: Зелений Гай