Напитися б сонячних ранків
Із келиха чистих небес.
Цнотою весняних світанків,
Блакиттю озерних плес
Торкнутися кожну людину.
Хай стане добріша вона
Й забуде хоча б на хвилину,
Що клята вирує війна.
Що кожен день є сіро-білим
Із чорним відтінком утрат.
Не все іще нам відболіло.
Тримає ще меч підлий кат.
Якесь сприйняттям несумісне -
Квітуча весна і війна.
Між хмарами сонечко блисне -
Надія нас не омина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Тамара Шкіндер