Три грації

Мені  наснилися  юні  зваби,
Які  тулились  голі  під  дощем,
А  я  старий,  в  міру  ослаблий,
Зав'яз  в  калюжі  під  плащем…
У  сутінках  рудих  і  без  устану
Кидались  полум’ям  вулкани
І  в  прірву  розверзалася  земля…
-  Це  все,  подумав,  кінець  світу,
Став  на  коліна  до  одвіту,
Життя  прямує  до  нуля…
Але  відкрились  очі,  висох  піт,
Навколо  грає  кольорами  світ…
Готель.  Париж.  У  голові  гуде…
Поїду  в  Шантійї,  зайду    в  Конде,
Там  Рафаеля  є    «Три  грації»,
Душі  упорядкую  злі  вібрації.
Їх  чиста  Цнота,  Врода  і  Любов
Мені  вернуть  притомність    знов…
Сон  тяжкий  я  з  часом  забуду,
Та  пити    із  богемними  не  буду.


за  картиною  Рафаеля  "Три  грації"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2023
автор: Ivan Kushnir-Adeline