Пісок життя


Я  мов  пісок  в    годиннику  життя,
Я  ніби  птаха  у  безкрайнім  полі,
Я  -    течія  в  стрімкій  ріці  буття,
Я  ніби    глек  з    цілющим  трунком    долі.
Ти  наче  снів  таємних  лабіринт,
Ти  наче  шлях  душі  до  водопою,
Ти  мов  на  рану  необхідний  бинт,
Ти  післясмак  цілющого  напою.
Ми  ті,  що  помилялись  без  образ,
Ми  -  миті,  що  безслідно  промайнули.
Ми  пробачали  один  одному  не  раз
Ті  мрії  втомлені,  які  колись  заснули.
Любов  -    рентген,  пронизує  тіла,
Сканує  душі,  кров  переливає,
Цей  вічний  поклик  і  жага  тепла,
Мов  човен,  що  у  гавань  запливає.
Ми  тіні  світла,  ми  -  ковток  води
Від  спраги  сонця  у    обіймах  літа.  
Бери  мене  за  руку  і  веди
Туди,  де  радість  вірою  зігріта.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: Аліна Олійник