Заповітна мрія

                                   [i]Олегу  Кравцю  та  іншим  патріотам,
                                   що  поклали  свої  життя  за  Україну,
                                                                                                       присвячую[/i]

Для  мене  закінчилася  війна,
навіки  повертаюся  додому…
Не  краятиме  душу  вже  вона,
московських  залпів  не  почую  грому.

Нарешті  спокій!  Жаль,  але  такий,
уже  ворожа  куля  не  дістане…
Хоча  на  сході  ще  триває  бій
і  ще  надовго  нам  роботи  стане…

Там  побратими,  ще  живі,  мої
грудьми  боронять  Неньку-Україну.
І  день,  і  ніч  ідуть  тяжкі  бої,
а  тут  кати…  допродують  країну!

За  гратами  сидять  захисники,
а  «лідор»  на  очах  всього  народу,
продовжує  ялозити  байки
і  свиті  вже  вручає  нагороди!.

На  фронті  –  пекло,  там  не  до  «сватів»,
та  у  тилу  роботи  теж  не  менше…
Бо  доки  не  позбавимось  кротів  –
війну  цю  кляту  точно  не  завершим!

Чи  довго  ще  триватиме  вона?
Війна  –  у  їх  кишенях  й  наших  мізках!
Калиною  не  змінимо  берізки  –
чекає  нас  березова  труна!

Я  вибір  усвідомлено  зробив
і  ні  про  що  уже  не  пожалію,
але  здійсніть  ви  заповітну  мрію  –
складіть  у  ту  труну  усіх  катів!

15.05.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2023
автор: Олександр Мачула