день осипався шепотом листя
зліг в пружності трав
в небутті розчинився
розвіявсь
сполоханий вітром
ніч поставила хрест
на мільйони проблем
сотні справ
особистість украла
циганка
на порох розітре
електрони
нейрони
протони
втрачають зв'язок
у між простір галактик
вся суть моя квантами лине
безкінечність пронизує світло
незнаних зірок
місяць в повінь зайшов
з каганцем
щось шукає
глибинне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2023
автор: Пісаренчиха