Кораблик дитинства життя течія
Давно віднесла ген за обрій,
Як вітер промчала юність моя,
Вже зрілість стоїть на порозі.
Зів"януть літа, мов трава споришу,
Птахами полинуть у вічність.
Спитаєте що по собі залишу?
Народжені серденьком вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський