Жовтенькі промінці в траві
Розсипало ласкаве сонце -
Кульбабки квітнуть степові
При стежці, наче охоронці.
У веснянім смарагді трав
Рясніють золоті голівки,
Їх теплий вітер колисав,
Гукав з собою у мандрівки.
Кульбабки, щоби вітер вщух-
Просили:«Треба зачекати!
Вдягнемо парашутів пух
І будем разом мандрувати!
Полетимо по світу ми,
Впадемо на луги насінням …
І вже наступної весни
Засяєм сонячним цвітінням».
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: Покровчанка