Нині час – несамовитий,
Ллється кров невинних.
Розлетілися по світу
Діти України.
Чужина приймає пишно
Кращих із народу,
Бо вони усюди вічно
Стануть у нагоді.
Самовільно дике зілля
Прагне розростися.
Україна тратить сили.
Стогнуть гори лисі.
Ще розквітнуть буйно мальви,
Виростуть смереки.
Згинуть вороги безславні –
Час той – недалеко.
І тоді назад прилинуть
В рідний край пташата,
Щоб у нім красу перлинну
Спільно будувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Оксана Дністран