Погостювали з нами світлі душі,
Та й знову - в небо чисте, у блакить.
Це вічний колообіг непорушний -
«Життя і смерть» - як неперервна нить.
В добу весни - відновлення природи...
Господь усіх додому відпустив...
А вогник свічки їм безперешкодно
Дорогу світлом божим охрестив.
Все на Землі не так, як ви лишили,
Коли ішли у Всесвіт за межу…
Тут ваші очі зорями світили
І стіни дух і спомин бережуть.
Вже стіл накритий… Те, що так любили.
Для трапези із вами є усе...
Покійних душі щоби пораділи...
Живим вона надійність принесе.
Та Провідна неділя кличе знову.
Пора за обрій, рідні, в небеса…
Тепло крила, молитви, тиха мова
В серцях довіку будуть воскресать.
23.04.2023
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Любов Таборовець