Синьоокі сестриці

По  рідненьких  полях  я    бажаю  бродити,
Їх  красу  неземну  відчувати,  любити
І  той  ніжний  мотив  легітка  у  пшениці
Де  волошки  росли  синьоокі  сестриці

А  за  полем  гайок  де  ромашок  світ  милий,
У  безмежній  красі  він  тендітний,  грайливий,
Засріблила  роса  неповторно  й  чарівно,
Спів  легенький  звучить  навкруги  мелодійно

І  торкає  краса  струн  душевного  стану,
Ніби  образ  бринить  чарівного  роману
І  у  звуках  його  неймовірних  і  чистих
Тихо  падає  лист  під  мелодію  свисту

Підіймає  у  вись  і  розносить  акорди,
Наче  ноти  земні  неповторної  вроди,
Розлітаються  вмить,  ніби  птахи  у  вирій
І  бринить  вся  краса  та  кружляє  у  мирі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик