Ти помітила, правда, скільки цвіту довкола,
Скільки є аромату тільки в миті весни!
А мені от здається, не настане ніколи
Більше кращого часу, щоби бути із ним.
Ну хіба відповісти на емоції злочин,
Чи хіба не для цього ми приходим сюди?
Ти постій, зупинися, підніми свої очі
І скажи собі правду - він у тебе один.
Забагато немає у очах твоїх м'яти,
Так і щастя у серці - ти це знаєш сама.
...Ти помітила, правда, що й не треба казати,
Скільки сонця у миті, як виходить з-за хмар?..
17.04.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2023
автор: Володимир Шевчук