Ти можеш його не любити,
Як будні сплетуться в клубок,
А він же стоїть ніби вчитель,
Що знає - ти вивчиш урок!
Ти можеш проходить повз нього,
І навіть не бачить його -
Такі у вас різні дороги,
Що повні турбот і тривог.
У літа на схилі зустрінеш,
Чи взимку пройдеш похапцем,
Щось в небі він креслить і нині
Зеленим своїм олівцем.
Йому ти нічого не винен,
Хай совість тебе не гризе -
Свої всяк наповнює скрині
Найкращим своїм багажем…
І тільки, весна як засяє,
Ти поряд сповільниш свій крок,
Квітучим шаленим розмаєм
Світ радує щиро бузок!
8.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Микола Серпень