Йдемо у невідомість. Та не та у нас уже свідомість, що була
до війни. Друже, із Богом ходи по всі дні свого життя.
І будуть сльози, і буде каяття, і покинутості будуть відчуття.
Та треба йти. Бери свій хрест і йди за Христом - меседж
нинішнього дня.
У вогні і згарищах народжується нова Україна, яка пізнає
Бога Сина, Сина, що спасає, із полону зла визволяє.
Тож, хрест свій, як зброю бери й за Христом іди. Мир світові
неси й перемогу матимеш ти. Христос її для нас здобув.
А ти біля хреста того вже був. Відчув, пережив муки й
страждання Христа. І ми не самі. З нами Пречиста,
Матір Христа й жінки-мироносиці. Вони за Христом від
початку йшли. Муки Спасителя на себе прийняли, та
згодом і радість в них знайшли.
" Блажені засмучені, бо будуть утішені" ( Мт. 4.5).
І воскресне душа, яка пережила розп"яття Христа.
І воскресне Україна, і прославить Бога Сина своїм життям.
Не дамо загаснуть почуттям.
Любити - треба, прощати - треба.
Ох! І важка та дорога до неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: яся