Коли згасне зоря світанкова,
Знову ранок заблимає в шибку,
Золотий візьме сонечко ковшик
Та черпатиме ним росу чисту,
В якій вмилися квіти весняні
І напилися трави зелені
Й босі ноги вербички купали,
Ще й намистечко срібне із неї
Одягала калинонька в лузі,
Красувалася ним перед квітнем,
Усміхалася щиро й привітно,
Вони ж з місяцем цим давні друзі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський