Коли мені наснишся ти,
Прокинуся невтішна.
Колись палила я мости,
Тікаючи поспішно,
Собі клялась – не повернусь –
Нікому це не треба,
Та досі слякітно чомусь
І давить щось між ребер.
Відрадно поринаю в сон –
В оманливе прийдешнє,
Де зорі з нами в унісон
Кохаються безмежно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2023
автор: Оксана Дністран