Ти пам'ятаєш тишу, що в бабиному домі…

Ти  пам'ятаєш  тишу,
що  в  бабиному  домі
Тебе  іще  малого
сколише  в  подушках
І  зранку  гучно  лине
мелодією  "  Промінь",
Нічний  збудивши  спокій
В  побілених  кутах.

Хріплячий  голос  скаже:
"Ще  тільки  шоста  ранку..."
Я  далі  сплю  в  перині,
скрутившись  колобком,
І  чую,  як  бабуся  
в  скляну  пузату  банку
Вже  ціде  теплим  дзвоном  
солодке  молоко.

Хатина  позіхає
відкритими  дверима,
Зриваючи  з  багетів
мережево  гардин  
І  пелюстки  з  жерделі,
неначе  хуртовина,
Кружляє  над  струмками
Порепаних  стежин.

Подвір'я  все  співає,
в  садку  -  пташиний  гомін,
На  призьбі  кошенятко
вмивається  руде.
А  десь  в  сараї  темнім,
на  стоптаній  соломі,
У  білім  пір'ї  курка
яєчко  покладе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2023
автор: Лютий Євген