Боги Олімпу! Як покинуть вас
І нову віру мати у Христа?
Відторгнуть як знайомі божества,
Того обравши, хто лив кров з хреста?
Мені, слабкому, сподіватись як
На Бога, що могутній, втім один?
Юпітеру чому б не дати знак,
Що біль розвіє й сум лихих годин?
Дріади є, в лісистих горах там,
Куди жене блукати мене сплін?
Або Наяди де джерел кришталь?
Чи Нереїди з Океану пін?
Нове росте, старе йде в небуття.
Ім‘я Христа лунає крізь ефір.
Моя ж душа розбита, в тузі я
Й Богам молюсь, востаннє, давніх вір.
29.03.2023 Гречка Віталій
To the old pagan religion (by Howard Phillips Lovecraft)
Olympian Gods! how can I let ye go
And pin my faith to this new Christian creed?
Can I resign the deities I know
For him who on a cross for man did bleed?
How in my weakness can my hopes depend
On one lone God, though mighty be his pow'r?
Why can Jove's host no more assistance lend,
To soothe my pains, and cheer my troubled hour?
Are there no Dryads on these wooded mounts
O'er which I oft in desolation roam?
Are there no Naiads in these crystal founts?
Nor Nereids upon the Ocean foam?
Fast spreads the new; the older faith declines.
The name of Christ resounds upon the air.
But my wrack'd soul in solitude repines
And gives the Gods their last-receivèd pray'r.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2023
автор: Віталій Гречка