Не задирай голову високо
І тримай життя -пульт у своїх руках.
Вдихни кисень в легені глибоко
Лети крізь океан до зірок ,як птах.
Є поворот на крутій дорозі
Хто уважний бачить червоне світло.
Зупиниться шукає міць в Бозі
і витрачає свій час на молитву.
Як у тебе є мрія, бажання
То ,ти зростеш ,як паросток крізь асфальт.
Із сходом сонечка встанеш зрання
Щоб іти до фінішу зробити сальт.
Не бійся вітрів, гріз, урагану
Ти, перечекай дощ , і лети вперед .
Зійде сонце і за хмар, туману
Відкриє небо браму ...то зробиш злет.
Життя нам пише жорсткі закони
Господь дає нам волю обрати шлях.
Молись до небесної ікони!
Щоб подолати труднощі, всякий страх.
Вчись, читай зростай ,як древо життя
І злетяться до твоїх віть солов'ї.
У любові виший взір вишиття
Співай пісні, хай квітнуть щастям гаї !
А вітри ламають пташці крила
Падає і ранить тіло до крові.
Піднімає наш дух -божа сила
Щоб бачити ясен день -світи нові.
----------2------
Не задирай голову високо
Бо ,ти впадеш на рівній дорозі.
Тре бачить на дні моря глибоко
Тих, хто тоне, життя є в тривозі.
Не кажи, що ти мудрець з мудреців
Знаєш, як треба на світі жити.
Не кидай у ближнього камінців
Скажи, хто ти така ,щоб судити?
Ти не будь, як та базарна баба,
Що на вагу ставить товар -буття .
Хай твою душу не давить жаба,
Що в сусіда хата - райське життя.
Будь ,людиною слова і діла
не плюй у криницю, де п'ють воду.
Як від дощу вода посивіла
То сусід напоїть у негоду.
Ти, не хвалися, що найгарніша!
Є найкраща квітка поміж квіток.
У небі зірка найяскравіша
Наймиліша ,ти поміж леліток.
Не заздри, нікому і ніколи!
І не показуй свій довгий язик.
Ори, сій зерно на своє поле
Будеш їсти хліб - медовий пряник.
Ти, не розпалюй вогонь словами !
І в чужім саду не топчи квіти.
Тут Господь є суддя поміж нами
Він дає нам дарунок з орбіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2023
автор: Чайківчанка