[i](художній переклад)[/i]
Над полями, там де трави не покошені,
Над лісами де стежини заросли,
Почуттями, що сльозами дрібно зрошені,
Полетіть туди б, де мрії в нас були,
Далина в імлі, в тиші сонця схід,
В берегах заснула ріка,
А на серці слід, як торішній лід,
І душа спокійна й легка.
Хай же вільно нам живеться в рідній стороні,
Хай на серце ляжуть зморшками роки,
Та допоки над полями ще летять пісні,
Заховається біда в тісні кутки,
Хай піснями сміх розливається,
А із пісні не викинеш слів,
Даль безкрая у серці вміщається,
Щастя лише обійме зі снів.
[b]ОРИГІНАЛ:
[/b]
[b]Над полями где давно уже не кошено (т/с "Редкая группа крови")[i][/i][/b]
Над полями, где давно уже не кошено
Над лесами, где тропинки заросли
Над любовью чьей-то горькой и непрошеной
Полететь бы, оторвавшись от земли
Даль туманная, тишь рассветная
В берегах уснула река
А на сердце дума заветная
И душа моя так легка
Полной грудью пусть живется нам и дышится
Пусть на сердце лягут кольцами года
Но пока по перелескам песня слышится
Стороною будет обходить беда
Разливается радость песнею
В ней и слова не поменять
Даль бескрайняя в сердце вместится
Жаль, что рук не хватит обнять
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: Інна Рубан-Оленіч