Пошта «до запитання»
« Когось нема,
а інші десь далеко...»
Фантазія
Приснилося – отримала мій лист
моя... ота, яка його чекала
багато років тому... і не знала,
«письмо до запитань» – це на колись.
І як буває інде уві сні
від серця відлягає ця провина,
і відповідь її до мене лине
у наші – інші, та не кращі дні.
Та хай і так, а миті однієї
почую ще обіцянку одну
лікуючу цілющу панацею:
– [i]Чекай мене! [/i]
Це ще не одіссея...
а от коли навіки я засну,
тоді і дочекаюся на неї.
Запізніле виправдання
« Не обіцяю того,
що минуло...»
Безвихідь
Я не ота і не моя вина,
що пошта переплутала адреси.
Ти слав свої листи до поетеси,
але вона була вже не одна.
Хіба тобі хотілося обману?
Не випадає нам – рука в руці...
А пам’ятаєш місто на ріці,
закутане у голубі тумани?
Якби тоді покликав... може, я
була уже готова у дорогу
на інше перехрестя житія.
Усе минуло, що було до того.
Не присягаюся, але їй-Богу
вина у тому не лише моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: I.Teрен