Здичавіле орка тіло
топче вільний рідний край!
Навкруг нього все горіло,
а йому здавалась гра...
Кидав бомби там, де діти!..
- Ти не маєш жодних прав!
Ти не маєш права жити,
раз чиєсь життя забрав!
Ти не вирішив все мирно...
Виліз з дикої глуші...
Ти вважав, що самий сильний?
Справжній воїн у душі?
Помиливсь жорстокий ірод...
- Ти почуй мене! Повір...
Твоє місце – де задвірок!
Ти нікчема!.. Просто, звір...
Розвернувся з пеклом човен
і поплив в твої края?!
Стало важко невимовно?..
То ж за мене хлопці мстять!..
Під твоїм поганим серцем
пекла буде каганець!
Сам відчуєш жаху танці!
Скоро стрінеш свій кінець...
19.03.2023 р.
Фото з дому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2023
автор: Любов Вишневецька