Слово до Кобзаря
Народився в убогій хатині,
Тай подався в далекі світи...
Довелося йому, сиротині
Через всі кола пекла пройти.
Сліз і горя побачив немало,
Мріяв, що відпочине в раю.
І боліла душа, і страждала,
За найкращу Вкраїну свою.
... Живописна моя Україно,
Змалював тебе геній - Кобзар.
Свою долю, таку швидкоплинну
Він приніс на вітчизни олтар.
І сьогодні він дивиться з кручі,
Діамант у кожусі - Тарас!
Думи в нього важкі і болючі,
- Помолися, Тарасе, за нас!
Ти так близько сьогодні до Бога,
Буде край цій проклятій зимі?..
Нам потрібна лише перемога!
Рай земний ми збудуєм самі...
Віра й правда ніколи не згине,
Вічне слово твоє й Заповіт!
Пам'ятає тебе Україна,
і шанує сьогодні весь світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2023
автор: majra