Тут доленька моя

Далеко  через  поле
Стежина  повела
Туди,  де  хлібне  море
Знов  хлюпнуло  тепла.
Де  колос  ваговитий
І  зерна  золоті
Та  мак  росою  вмитий
Й  блакитні  васильки.

Де  жайвір  в  високості
Тріпоче  прапорцем.
Іду  сюди  не  в  гості,
В  душі  приємний  щем.
І  десь  поділась  втома,
Бо  почуваюсь  я,
Неначе  в  ріднім  домі.
Тут  доленька  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський