Присвячено Мацієвському Олександру, воїну ЗСУ
Взяли в облогу сніжні хмари парки,
ЗСУ воїна - рашистські поторочі.
Не спішачи, він допалив цигарку,
Зневагою облив ворожі очі.
Промовив твердо: «Слава Україні!»
Бо вірив, край калини жити буде!
І що з того, що кулі в карабіні
Нападників були? Прошили груди.
До честі ж не наблизилася зброя.
Не підкорити їй її вершини.
Навіки впишем ми ім’я героя
В історію своєї Батьківщини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)