Из цикла «Хайкуку»
*
в неоновых дебрях
шагаю по просеке тьмы
на голос кукушки
*
посреди мегаполиса хочу расслышать кукушку
то как ветер наполняет ответом
безотказные укрощенные рупоры пугливых ветвей
в лесу за полем
*
никто ни о чем не спрашивает
кукушку
на кладбище
*
смастерил киберпанк-кукушку из обломков китайского соловья
придётся вытесать из деревяшки
рыбу-переводчика
*
на полигоне стреляют из пулемёта
за выгоном тётка орёт маркиза твою же мать куда ты
и только кукушка захлебнулась тишиной наверное чужая
*
соседка пишет пришельцам огненным капслоком продам кур породы брама
сосед прячется от пришельцев за овином но продает им таки индюков породы шива
а мы с шестикрылой кукушкой играем в прятки даже в глухую ночь
*
мой огород теперь как полная чаша грибы f1 выросли огромные
а я под вишней среди цикория кукушку высматриваю когда она
срежет наискось край неба не придёт царство божие приметным образом
*
там где кукушка не кукует и не лает собака
налились яблоки кровью
вот тебе и присоединение к вампирам
*
когда кукушка умолкает
дольше
чем
на вечность
рыбы выходят
из воды на берег
послушать
её проповедь
они тоже
молчаливы
*
когда салабоны
с чёрными нимбами над головами
наступают на цветистое полотенце воспоминаний
как на мину
чтобы не замёрзнуть августовским утром
то слышат кукушку
под ледяными деревьями
им так хочется пережить
бесконечную войну в сердце
а ветви тают
и сияющий нимб
разбухает
от капель
(Перевод с украинского)
*
у неонових нетрях
крокую просікою темряви
на голос зозулі
*
посеред мегаполісу хочу розчути зозулю
те як вітер наповнюює відповіддю
безвідмовні приборкані рупори полохливого віття
у лісі за полем
*
ніхто ні про що не питає
зозулю
на цвинтарі
*
змайстрував кіберпанк-зозулю з уламків китайського соловейка
доведеться витесати з дровиняки
рибу-перекладача
*
на полігоні стріляють із кулемета
за вигоном тітка горлає маркіза твою ж мати ти куди
і лише зозуля захлинулась тишею мабуть що чужа
*
сусідка пише прибульцям вогняним капслоком продам курей породи брама
сусід ховається від них за клунею та продає-таки їм гиндиків породи шива
а ми з шестикрилою зозулею граємо собі в лованки навіть глупої ночі
*
мій город тепер як повна чаша гриби f1 ростуть огромезні
а я під вишнею в петрових батогах зозулю видивляюсь коли вона
зріже навскоси край неба не прийде царство боже помітно
*
там де зозуля не кує не гавкає собака
налилися яблука кров’ю
от тобі і є доєднання до вампірів
*
коли зозуля замовкає
довше
аніж
на вічність
риби виходять
із води на берег
послухати
її проповідь
вони теж
мовчазні
*
коли салабони
із чорним німбом над головою
наступають на барвистий рушник спогадів
як на міну
щоб не замерзнути серпневого ранку
то чують зозулю
під льодяними деревами
їм так хочеться пережити
безкінечну війну в серці
бо віття тане
а сяючий німб
розбухає
від крапель
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976088
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 06.03.2023
автор: Станислав Бельский