Несу снопи на вічну прощу

Коли  закінчиться  війна
Візьму  снопи  й  піду  на  прощу,
Де  молитви  гріхи  полощуть
І  де  закінчиться  вина.
Загляну  в  очі  всім  святим
І  сяду  з  Богом  на  порозі,
Пшениця  ляже  на  дорозі
Під  ноги  янголам  живим.
Їх  вкриють  стиглі  колоски  -
Людського  зерня  світлі  душі,
В  них  зацвітуть  барвінком  ружі,
Би  замаїти  колискИ.
І  колисатимуться  дУші,
Під  спів  дощів  у  косовиць
І  образИ  із  світлих  лиць,  
Любов  свята  обсушить.
Набухне  веснами  лоза
ДосхОчу  витканого  раю,
У  кронах  сонячного  гаю
Впаде  на  землю  сном  гроза.
І  там  закінчиться  вина  -  
Де  молитви  гріхи  полощуть,
Несу  снопи  на  вічну  прощу
Там,  де  закінчиться  війна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Леся Утриско