Я злечу у своїх мріях
попід сяйні небеса.
І побачу, як в узорах
зацвіте вкраю краса.
У любові приголубить
промінець весь божий світ,
і Господь пришле на землю
наших Янголів приліт.
Подарує мир планеті,
спокій й радість між людьми.
У весни блаженнім злеті
всім життям пройдемось ми.
Змовкнуть назавжди ракети
і відродиться земля.
Божа сила лихо змете,
заврожаються поля.
Виростуть новобудови,
Оживуть наші міста.
І в розкішності обнови,
Сяйнуть усміхом вуста.
Видихнуть страхи всі люди
та щасливо заживуть.
Злагода й любов повсюди
прокладати буде путь..
Я побачу Україну
у вишневому цвіту,
мов привабливу дівчину,
наряджену, молоду.
Ні руїн, ні чорних згарищ --
Господь болі відведе.
І видіння страшних марищ
в небуття навік зійде.
Будуть сім’ї розростатись
та радіти дітворі.
Молоді пари єднатись
і кохатись до зорі.
Скрізь пісні будуть лунати;
та веселі, запальні
Край будемо прославляти
та збиратися в рідні.
Земля стане красуватись
так, немовби у раю.
Рясним цвітом наповнятись
й співом птаства у гаю.
Незадовго та година,
як ватагу відженемо,
й вільну нашу Україну
успіхами сколихнемо.
І воздасть Божа правиця
покарання ворогам.
Хай чуже їм і не сниться:
хто з мечем йде -- згине сам.
Наш народ Господь обійме --
Правда подолає зло.
Янголи злетять, щоб крильми
захистить людське тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Marija