Тобі краще сьогодні мовчати,
бо не знайдеш, мабуть що, тих слів,
які зможуть тебе врятувати
із безодні моїх дивних снів.
Тобі краще на відстані в дотик,
або ж , мабуть, "до неба й назад"...
Не підпалюй, вже згаслий, ти ґнотик;
не вертайся назад в листопад!
Не малюй ти на склі силуети,
що розвіяні вітром й часОм
стоголосо шепочуть "Ну де ти?..." -
поодинці й воднОчас разом.
Тобі краще сьогодні мовчати,
бо не знайдеш ти нині тих слів,
які можуть у небо злітати,
крильми душу мою обіймати,
наче вперше - востаннє кохати,
апогею блаженства сягати
у безодні безкраїх світів...
Тобі краще на відстані в вічність
відчувати незриму дотичність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Ксенія Фуштор