Прощалася зима із нами,
Засніжена печаль лилася.
А ми тоді удвох не знали,
що в почуттів – її гримаси.
Сміялася, мела снігами
і кригою в життя вплелася.
Все тепле неземне зібгала:
Не бути нам з тобою разом…
У паморозі наша гірка –
кохання там розпочалося.
А зраджена зима прогіркла
Тужила про своє морозам.
Десь згублена ота жаринка,
що полум’я на двох розносить.
Кохання, що прийшло узимку.
бурульками ронило сльози.
«То що ж у нас не так, скажи-но?»
Ряснів останній сніг – зухвалець.
Лишали мокрий слід сніжинки –
Із нами так зима прощалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2023
автор: Білоозерянська Чайка