Закидайте мене капцями,
Якщо це не апокаліпсис*.
Доля сита псевдотанцями,
За поділ в яких хапає біс.
З вітряками хтося бореться
І вдає із себе воїна.
Від шуліки гине горлиця.
Накладна у дідька згоїна*.
Суперечливими фактами
Радо живиться невігластво.
Накиває розум п'ятами,
Активуючи пітьми єство.
Світова містифікація
Жартома керує натовпом.
Де суцільна деградація,
Зло не викурити ладаном.
Набирає швидкість колесо
І летить у прірву возик наш.
Хтось висловлюється голосно –
Хоч у вухо бгай, слух ріже фальш.
Над усім панує арідник*,
Бо створив у душах лігвище.
Чи знайдеться врешті праведник,
Що припинить кляте ігрище...
Доля сита псевдотанцями,
За поділ в яких хапає біс.
Закидайте мене капцями,
Якщо це не апокаліпсис.
20.02.2023
АПОКА́ЛІПСИС (грец. ἀποκαλυψις – відкриття, одкровення, об'явлення).
*ЗГО́ЇНА (діал.) - шрам.
*А́РІДНИК (діал.) - злий дух; чорт, дідько.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: Олена Студникова