- Зозулятко, зозулятко,
Де матуся твоя й татко?
Де твоє гніздо родинне,
Чи дупло, а чи хатина?
- Є гніздо, є поряд рідні,
Пташечки такі привітні.
Приголублять: люлі-люлі.
- Та хіба ж вони зозулі?
- Не зозулі, то - вільшанки.
Мелодійні з ними ранки.
Всю турботу їх і ласку
Пригадаю наче казку.
І любов ту у гніздечку
Збережу я у сердечку.
Чую як вільшанка піє
І душа від щастя мліє.
хоча вірш має назву "зозулятко", на фото вільшанка (малинівка, зорянка)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Зелений Гай