Життя, мов спалах

Скупою  сльозою  гарячою
Зросилось  обличчя  його,
Коли  непорушно  стояв  він
Біля  могили  того,

З  ким  в  бій  ішли  вони  пліч-о-пліч,
Їли  з  одного  казанка.
Не  віриться,  що  друг  не  поруч,
Що  доленька  в  нього  така.

Життя  побратима,  мов  спалах
Яскраве,  хоча  і  коротке.
Не  згасне  ота  свічка-пам"ять
Про  захисника  та  героя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський